Зачекай

Зачекай…

Зачекай, ще не час для споминів,
Бо вони і печаль, і – щем,
Зачекай, бо так зимно душі моїй,
Давниною та білью живем.

Зачекай… Хай дощі – та літні!
Ще далеко до рані зими.
Ще в волоссі  ледве примітні
Перві пасма твої сивини.

Зачекай…

Віра Половинко
8.07.2013р.
м. Київ.


Зачекай, не тікай,
Не лякайся зими
Та сріблястої скронь сивини,
Бо в високій траві
Цвіркуни, як і ми, -
Ще живі, ще живі, ще живі...

(Подожди, не беги,
Не пугайся зимы
И серебряной седины,
Потому что стрекочут сверчки у стены,
И еще поживут, как и мы...)

Василий Муржа   12.07.2013г.


Немає сили, виснага конає
Не дочекаюсь мабуть я весни
На скронях як барвінок розквітає
Відтінок голубої сивини
Прощання голос чую у відлунні
Життя прожитого, ще теплого як хліб
І бачу як зав'язують вже сонні
Роки обшарпані у жовтоокий сніп
Мені не жаль моєї долі збігу
Я не боюсь на скронях сивини
Одне єдине побажання втіха
Ще раз вдихнути пахощі весни
Тоді я відійду, спочину тихо
Повисне наді мною небуття
Але через віки кріз клекіт дикий
Я знову повернуся до життя
І знову заплету вишневі коси
Навіжений відчую серця біг
Але поки що пізня осінь просить
Хай падає на скроні білий сніг

Соня Антонян   04.08.2013г.