Музика

Лара Максименко
Лариса Максименко
               
               Музико моя, ти свіжий подих вітру,
               Від срібної роси ти линеш із небес,
               Молю тебе, прошу! живи в мені довіку,
               Щоб легше на Землі тяжкий носити хрест!

               Тебе зовуть Весна, чарівна й стоголоса,
               Тебе зовуть Любов, що хмари розвіва,
               Журавкою ще звуть, і ти русява й боса,
               А вітерець до ніг вербиченьки схиля.

               І зорями встеляє тобі на шлях багряно,
               У вишитій сорочці ти йдеш з усіх століть,
               Твій дух і звеселя, і заживляє рани,
               І подихом віків в душі бува болить.


© Copyright: Лара Максименко, 2013
Свидетельство о публикации №113070607469
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Лара Максименко
Рецензии
Написать рецензию
Прекрасно, Лара. Пиши украинскою. Очень нравится. Во мне тоже звучит музыка и спасает в ненастье.

Вероника Каюр   25.10.2024 21:15   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Лара Максименко