12. Мене картать безумством не спiши...
Не був я боржником своєї долі.
Чи, може, гамівну сорочку шить
Завчасно будеш ти мені поволі?
Мабуть, є лиш одна химерна мить
В моїй фортуні на свідомий роздум:
Зумів я твою душу зрозуміть -
Тепер блазнює з нею і мій розум...
Не ворог сам собі - не мій грішок.
Вгамуй думки ті, безпідставні завжди:
Я самий непомітний, тихий крок
Роблю, всі свої сумніви стоптавши.
Прошу я оберіг собі у неба,
Бо глузд згубивши, я пройду повз тебе...
Страница Ильмана Юсупова:
http://www.stihi.ru/avtor/illanch
Свидетельство о публикации №113070600640