Ещё шажок... Из Л. Юферовой

          Оригинал:


По правді, щастя хочеться душі...
Та доля спланувала хитрі схеми...
У мене – лиш печалі і дощі,
Й такі складні задавнені проблеми.

Ну що відповісти вам на любов,
На вашу пристрасть вогняну, гарячу?
Учора грім із блискавкою йшов,
Сьогодні сонце по калюжах скаче.

Життя біжить по стежці у житах...
Аж ген стрекочуть стомлені комбайни!
І ми удвох, петляючи в літах,
Смакуємо в обіймах нашу тайну...

Спасибі за колосся золоте
І за любов, упевнену й уперту.
Ще крок – і я дам згоду вам на те,
Щоб дихати удвох і разом вмерти...         


       Поэтический  перевод  с  украинского:http://stihi.ru/2013/07/05/347


По  правде,  счастья  хочется  душе...
Судьба  ж  мудрит  хитросплетений  схемы...
А  потому  –  печаль,  дождей  клише
И  сложные  давнишние  проблемы.

Ну  что  скажу  я  вам  в  ответ  на  страсть,
И  на  любовь,  что  горяча,  как  пламя?
Вчера  гроза  бесилась  и  рвалась,
Сегодня  солнце  рьяно  лужи  плавит.

А  жизнь  бежит  по  тропке,  что  средь  ржи...
Вдали  ворчат  усталые  комбайны...
И  мы,  в  годах  петляя,  славя  жизнь,
В  объятиях  смакуем  нашу  тайну...

Спасибо  за  веночек  золотой
И  за  любовь,  что  образец  терпенья.
Ещё  шажок  –  и  соглашусь  на  то,
Чтоб  лишь  вдвоём...  до  жизни  завершенья...