Светлая память дед

Хотіла б я побачити тебе,
і обійняти що є сили.
І хай хоч півсторіччя промине,
я памятатиму тебе мій милий!

Не знаю навіть, як ти виглядаєш.
Чи постарів? Чи добре там на небесах
Я знаю, ти мене оберігаєш.
Ти поряд завжди , наче птах.

І часто в снах я бачу образ,
і чую голос ніби із небес.
Та розумію лише пару фраз,
ти ніби в снах моїх воскрес.

Хотіла б я багато розказати.
Попити чай з млинцями за столом.
Почути твої щирі жарти,
і слухати шум вітру за вікном.

У нас все добре, мама не хворіє,
затіяли ремонт в кімнаті.
У домі й досі ще  тепло жевріє,
бо память не дає йому зникати.

Твій портрет і досі висить у кімнаті,
ти молодий ще там , усміхнений колись.
Широка посмішка, вії кудлаті
і брови , що дугою піднялись.

Бабуся каже, що тебе зустріне...
І передасть тобі від нас привіт.
Ти знаєш, цьому зовсім не радію,
я хочу , що б вона жила сто літ.

Ти не сумуй! У  нас завжди у сердці -
Живе любов,яку ти дарував.
Я вірю, що до тебе донесеться
цей вірш, що з сердця пролунав.

Ти знаєш,, інколи не вистачає
 і хочеться, щоб ти ожив.
Я дивлюся у небо і благаю,
дай Боже тобі світлих крил.

Я на могилу принесу калину,
хай вона квітне й радує тебе.
І окроплю сльозами чорну глину,
і подивлюсь у небо голубе.