Дереворит

Пульсує серце тихо… стрімко… -
Переживань фіксує ритм…
У дзеркалі – дівчатко… жінка…
Затим ... життя дереворит*

Відтворить в зморшках на обличчі…
Те ж саме прізвище й ім’я…
Жіночність чайкою кигиче:
О, Боже мій, невже це я?!

У відкриття полинний присмак,
Та ні до чого ці жалі! –
Є ранок, день, вечірній присмерк…
Таке життя на цій Землі!..

Ніч стигла, мов плоди ожини,
Тремтять зірки на темнім тлі,
І в темряві цвітуть жоржини,
Й життя тече, як взагалі…

Пульсує серце тихо… стрімко…
Те ж саме прізвище… ім’я…
У дзеркалі спокійна жінка –
Стара, звичайно… - Так, це я!

*дереворит – гравюра на дереві

04.07.13


Рецензии
Да уж, Здравствуйте Любовь! Немного грустно, но время быстротечно, внешние изменения необратимы (в зеркало уже смотреть не хочется), но главное душа не устаёт любить и радоваться, и не согласна стареть. Зашла к Вам погрустила, подобрела, порадовалась. Спасибо. С уважением Наталья.

Наталья Рыжжикова   13.07.2013 18:27     Заявить о нарушении
Натали, да ты ещё красавица! Тебе ещё можно спокойно на себя в зеркало смотреть ))) А вывод о душе сделан очень точный!.. Спасибо за добрый отклик и понимание! С теплом сердечным

Любовь Берегиня   13.07.2013 19:00   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.