Загублений в соб

Попов Михаил 2
Я для тебе – минуле, помилка,
Ти для мене – мій кат, що рубає с плеча,
Ти для мене як рай – така ж утопічна,
Це мабуть пройде, треба лиш час.

На вулиці Сонце, як матінка рідна,
Торкається ніжно, до мого лиця.
Та ні, мене воно не зігріє,
Моє серце під товщею льоду.

Воно б’ється, але тільки біль,
Воно відчуває все більше.
Прийди моя рідна, і серце зігрій,
Але це тобі не потрібно.

Ти гуляєш давно не сама,
Твоє серце не відчує цю біль…
Я не забуду наш недовгий роман,
Буду вірити в свою померлу мрію


© Copyright: Попов Михаил 2, 2013
Свидетельство о публикации №113070407172
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Попов Михаил 2
Рецензии
Написать рецензию
я когда-то тоже была поповой спасибо за воспоминанья
стихи приятные и нежные

Татьяна Спесивцева   18.03.2014 21:49   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Эммм. Спасибо=)

Попов Михаил 2   26.03.2014 19:34   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Попов Михаил 2