БУЗКОВІ СЛЬОЗИ
Бузкове небо плакало,
Весняний дощик сіяло.
Чи щось собі надумало?
Чи щось собі навіяло?
А з-під повік хмаринкових
Маленькі зріли крапельки
І ковзалися віями,
І вниз спадали - капали.
А я з вікна дивилася
На кущ бузку під хатою
І думала:- Чи довго ще
Природа сумуватиме?
І щось собі надумала,
А, може, щось навіяло,
Та очі ненадовго так
Бузкові сльози сіяли.
збірка "В країні несполоханог щастя", 2012
Бузковi сльози
© Copyright: Любов Ведута, 2013
Свидетельство о публикации №113070403648
Свидетельство о публикации №113070403648
Рецензии