У потімках шукати почуття,
але я світ по новий не бачу.
І де на небі знаходиться зоря?
Яка підказує мені задачі.
І Всесвіт мій, можливо не важкий,
живуть у ньому гарні ті особи.
Вони вже знають, хто який.
Але у них страшніші ночі.
Вони мовчать, бо нічого сказать,
і дивляться собі на небо тихо.
І я б хотіла так, але кричать,
навчило це життя, зі злобой.
І знають вони більше про усе,
такий талант не кожному дістався.
Вони дивуються чиїйсь красі,
а я в котрий раз їй здавалась.
Звичайна укр
© Copyright: Елена Триль, 2013
Свидетельство о публикации №113070402243
Свидетельство о публикации №113070402243
Рецензии