У пошуках кращої долі
До ворожки вона ходила,
Показувала їй долоні,
І каву гіркую пила.
Посміхалась стара лукаво,
Бурмотіла якісь слова.
В роті присмак гіркої кави,
Просто обертом голова.
Кілька раз уже жалкувала,
І тікала, лиш тільки в думках…
Та всміхалась стара лукаво.
І все тіло сковував страх.
Зазирала чаклунка в горнятко,
Щось крутила його, зітхала.
«Сподіваюсь, там все в порядку», –
Вона з острахом все чекала.
«Що було, що є і що буде…»
Почала ворожка розмову.
«Ні, не хочу, не треба, мовчіть!» –
Перебила вона її мову…
У долоньках сховала обличчя,
А в очах заблистіла роса.
Доторкнулась рука стареча,
Ніжно гладить її по косах.
Слід прогнати із серця страх.
На все воля Божа. В свій час
Все, що має відбутись – відбудеться.
Не залежить доля від нас.
03.07.2013
фото: Евгений Онищенко http://vk.com/eonfoto
У пошуках кращои доли укр
© Copyright: Наталия Мнс Меньковская, 2013
Свидетельство о публикации №113070309480
Свидетельство о публикации №113070309480
Рецензии