Стискається серце і плаче від болю..
Від болю розлуки,рідненька з тобою.
Як хочеться,мамо,тебе пригорнути,
Хоча б на хвилинку сюди повернути.
Прости,що втримати не мали ми сили,
Прости,що ТУДИ... ми тебе відпустили
Від розпачу плаче душа,не вгаває..
Немає,рідненька,тебе вже немає.
Здається,що зараз ти зайдеш до хати
Промовиш:Втомилися,дітки, чекати?
-Спішу,бо на стіл хліб поставить забула..
Як би ж ти нас зараз,матусе,почула..
І стіл ми накрили,обід вже чекає,
Та тільки, рідненька, тебе вже немає.
У вазі ті квіти,що ти доглядала..
Твої чорнобривці,що ти поливала.
Памятаю
© Copyright: Татьяна Коломоец, 2013
Свидетельство о публикации №113070308930
Свидетельство о публикации №113070308930
Рецензии
Татьяна, пам'ять - найдорожче і вірне, що є в нас.
Алексей Косенко 29.05.2014 16:12 • Заявить о нарушении
Алексей Косенко 29.05.2014 16:12 • Заявить о нарушении