Остання троянда і сльози на очах,
Слова прощання на вустах.
Це остання зустріч, прощатись час.
Недолюбили, не до страждали.
А час ми втрачали.
Ти благаєш не ридати,
І про все навіки позабути.
Це жорстоко й неможливо!
Я ж кохала так щиро!
Віддала тобі я серце.
А ти пішов розтоптавши вщент його.
Збережу троянду цю навіки.
Як пам'ять про розбиту душу.
Кров тече по пальцях вниз,
Від шипів на квітці цій живій.
Вона жива, а Я…
Не маючи вже слів,
Розійшлися і розвіявся весь пил.
Немов і не було всього того,
Поглядів і поцілунків,
Розмов що гріли серце.
Весь вогонь той згас,
І життя погасло враз.
Остання троянда
© Copyright: Каталина Нижас, 2013
Свидетельство о публикации №113070300858
Свидетельство о публикации №113070300858
Рецензии