Чисті сльози в льоду підвіконня
Візерунком застигнуть німим.
Розсипає час срібло на скронях,
І в меду ліхтарів – вже не ми…
Ось в руках тонкий лист паперовий
Вже складається сам журавлем.
«Ще один,» - шепотіти – «готовий!
Ще один полетить за терен…»
Може, здійсниться тайне бажання,
І як тисяча цих журавлів,
Полетим ми у далеч безкрайню,
Пліч-о-пліч,як в бувальщину днів!
Ніч сумна. Лиш пісні хуртовини.
Шепіт вітру, та ще й гілля спів.
Я – із тих, кого вчили й години
Не жаліти з минулих часів.
Ти із тих, хто птахам срібні крила
Вмить зламає – лише б самому,
Розмахнув пурпурові вітрила
Полетіти у далеч сумну.
Паперовим журавлям
© Copyright: Василия Пустоцвет, 2013
Свидетельство о публикации №113070306407
Свидетельство о публикации №113070306407
Рецензии
"Ти із тих, хто птахам срібні крила
Вмить зламає – лише б самому,
Розмахнув пурпурові вітрила
Полетіти у далеч сумну. "
Вот это строчки!!((
Мисс Деменция 04.07.2013 09:02 • Заявить о нарушении
Вмить зламає – лише б самому,
Розмахнув пурпурові вітрила
Полетіти у далеч сумну. "
Вот это строчки!!((
Мисс Деменция 04.07.2013 09:02 • Заявить о нарушении