Ти не поет – ти віршороб!
Сказав в серцях старший наставник,
В душі пустій безліч хвороб,
Повзеш в поезію мов равлик!
Йому всміхався я в лице,
Бо говорив він емоційно,
Неначе півень вчив яйце,
А я мовчав як під снодійним.
Стояв як кам’яна стіна,
Слова горохом в неї бились,
А от душа та не німа,
Напружила словесні жили.
Та тільки я не нагрубив,
Подякував за все привітно,
Пішов крізь роси стиглих нив,
Під сині зорі вільним вітром.
Ти не поет ти вiршороб!
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2013
Свидетельство о публикации №113070209324
Свидетельство о публикации №113070209324
Рецензии