пісня
срібні дукати дай мені мати та не проклинай
більше не зможу я покохати той паскудний рай
де танцювала наче у пеклі й райдужно пеклО
потім хотілося сто раз померти та було не данО
пісні дівочі згадки не знають добре що є так
пам'ять сувора наче перший ворог що вбиває страх
серденько кляте тричі шалене стало разів сто
думала щастя принесе метелик та прийшов НІХТО
дукати
© Copyright: Татиана Комарова, 2013
Свидетельство о публикации №113070206181
Свидетельство о публикации №113070206181
Рецензии