Чую дзенькіт пташок на світанні
Крізь солодкі мережива сну –
Я на світі живу не востаннє,
І не вперше я в світі живу.
Чи Адель я була, чи Ребека,
Еврідіка, чи мо’ Суломіфь?
Плинуть образи, як дискотека,
Розтворяючи складений міф.
Хай Ліліт в нас існує достойно,
Хоч невдалий був експеримент.
І, хай снігом присипано скроні,
Ми чекаєм на щастя момент!
Таїна розкриває дверцята
Сховищ духу і пам’ять сердець -
Стануть вільними наші дівчата,
І в коханні підуть під вінець.
Спалахне і вогонь Прометея
Різнобарв’ям родючих думок,
І повернеться знову Астрея,
І проявиться новий пророк.
Ранок нового дня
© Copyright: Екатерина Ковалевская, 2013
Свидетельство о публикации №113070108456
Свидетельство о публикации №113070108456
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.