Пробач менi, тату
За батькiвську хату,
пробач мого внука,
Пробач мого брата.
Пробач менi, діду,
Ту брудну криницю,
Не пройду по слiду,
Щоб води напиться…
Не пройду по слiду
Бо все заростає,
Заросло все, дiду,
I стежок немає.
Соромно до щему,
I не дати ради.
Хата та - священна,
І неначе зрада,
Що немає в хатi
Більше господаря,
Замість щоб вiтати
Мовчки докоряє.
Пробач мені, ненько,
Я кричу здалека,
бо болить серденько,
тугу гірку плека…
Бо у ріднім домi,
Що чекав з дороги
Вже немає кому
Вийти до порогу.
Пробач менi, тату...
© Copyright: Свет Дунина, 2013
Свидетельство о публикации №113070108075
Свидетельство о публикации №113070108075
Рецензии