Диво-сон
його яскраві сині очі.
Він щось казав про купу змін
і про красу тієї ночі.
Хитнувся час і ось мовчання
вже роз’єднало ніби нас.
Але…в цій постаті бажання
немає сенсу гра гримас!
Німа картина потонула
в обіймах пристрасного дна.
Я все на світі позабула,
для нас обох ця ніч хмільна!
Він був ніжнішим за пелюстки
рожевих лагідних троянд!
Розряди струму – навіть пустки
зніяковіли від гірлянд!
Ти - точно мій! Не сперечайся!
До біса правила й слова!
Коханим був и ним лишайся,
лунай як пісня лісова!
© Copyright: Надежда Гуня (Nadin), 2013 год.
Свидетельство о публикации №113070104965