Щогодини, щодня, щороку...

Александр Лысак
*  *  *


Щогодини, щодня, щороку
обростаю всіляким мотлохом.
Тануть снігом нечутні кроки,
засинають прадавні дотики.

Щогодини, щодня, щовечора
намагаюсь, тримаюсь, вірую,
бо ганьба – рятуватись втечею
закордонною, злою, сірою.

Опадаю літами тихими,
еверести книжок підкорено.
Горобці мої попід стріхами,
а гріхи підгризають корені.

Треба жити, а, може, вижити,
римувати, шукати, битися…
Калинову червону китицю
недаремно на серці вишито…


© Copyright: Александр Лысак, 2013
Свидетельство о публикации №113070101134
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Александр Лысак
Рецензии
Написать рецензию
Яка краса і чарівність української мови! І який глибокий зміст ваших душевних пошуків і страждань. Додаю вас із радістю до своїх вибраних авторів. З повагою, Л.Ю.

Людмила Юферова   20.07.2013 23:51   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Александр Лысак