Лiна Костенко -Десь там планети в просторi без меж

Летят  планеты  в  бесконечный  мрак.
О  как  тёмна  дорога  безвесенняя.
Возможно,  мы  им  светим  тоже  так?
Возможно,  мы  -  их  звёздочка  вечерняя?


Оригинал строфы Лины Костенко:

Десь  там  планети  в  просторі  без  меж. 
Яка  сумна  у  безвісті  ночівля 
А  може  ми  їм  світимося  теж?
А  може  ми  їх  зіронька  вечірня?

Папка 23 - стихотворение 54


Рецензии