Коли годинник бив «12»,
Я вкутана у сни була.
І у розчинене віконце
Жар-птиця сонна прибула.
Обвіяла мене вітрами,
І згадками осінніх снів.
Трояндовими пелюстками
І маревом старих лісів.
Я полетіла з нею разом,
У світ мандрованих колисок.
На крилах осені святої,
Всі мрії килимком стелились.
А потім,я украла крила,
Щоб і самій туди здійнятись.
Сидіти на верхівці неба,
Від світу більше не ховатись.
Зібравшись з думкою, що ночі
Я відпускала всі ті миті.
Але я все ж не відпустила,
Й залишилася з ними жити.
сновидения
© Copyright: Карина Дашко, 2013
Свидетельство о публикации №113063007467
Свидетельство о публикации №113063007467
Рецензии