Немов примара ненависна смерть,
Що не загорне, все для неї мало,
Що в руки попаде, рахуй пропало, -
Зерна життя розмелює на дерть.
Життя ж як бій, діяння круговерть,
Красу від світу в себе увібрало,
І ніби греблю на весні прорвало, -
Налите радістю і силою ущерть.
Однак, як би життя не квітувало,
На струнах весняних душі не грало,
Приходить для усіх один кінець...
Та ранок дню відкриє двері махом,
Енергія у вись полине птахом, -
Нове життя почне із смертю герць!
***
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113062908573
Свидетельство о публикации №113062908573
Рецензии
Так! І почнеться все спочатку! Цікавий вірш! Сподобався, дякую!
Елена Каминская7 03.07.2013 12:59 • Заявить о нарушении
Елена Каминская7 03.07.2013 12:59 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.