На сон грядущий. Маргарита Метелецкая
Блестит над тропкою до дому…
Спустились сумерки – и враз
Как будто стало всё весомей –
Стройнее хоры важных жаб -
(Пугаюсь даже лягушонка!),
Июньской неги ночь свежа
Отсюда - и… до горизонта!
Преисполняет всё сильней
Меня земли хмельная сущность -
Иду я пашней… Так, по ней -
Всё напрямик… на сон грядущий…
Оригинал
Вже місяць, наче мідний таз,
Блищить над стежкою до дому...
Запали сутінки - і враз
Знаходжу вартісне у всьому -
У кумканні поважних жаб -
(Від них нажахано тікаю!),
У пахощах червневих зваб
Звідсіль - і ген...до небокраю!
П'янкою сутністю землі
Пронизуюся дужче й дужче...-
И навпрошки я по ріллі
Чеберяю...на сон грядущий...
Иллюстрация из Интернета
Свидетельство о публикации №113062907132