Лiна Костенко - Вечiрн сонце, дякую за день!

Спасибо,  солнце, за  прожитый  день!
Закат,  я  благодарна  за  истому,
За  тех  лесов  священнейший  Эдем,
За  васильки  по  хлебу  золотому.
.
За  час  рассвета  и  за  твой  зенит,
И  за  мои  сожжённые  зениты,
За  всё,  что  завтра  мир  озеленит,
За  отзвучавшие  вчерашние  молитвы,
.
За  ясность неба  и  за  детский  смех,
За всё, что дать могу и в чём не струшу.
В  вечернем  солнце  светят  лики  тех,
Которые  не  осквернили  душу.
.
За  вдохновенья  призрачную  тень,
За  то,  что  мир  не  впал  в  кровопролитье.
С  вечерним  солнцем  провожаю  день,
С  горячей  жаждой  слова,  как  молитвы.


Оригинал стихотворения Лины Костенко:

Вечірнє  сонце,  дякую  за  день!
Вечірнє  сонце,  дякую  за  втому,
За  тих  лісів  просвітлений  Едем,
і  за  волошку  в  житі  золотому.

За  твій  світанок,  і  за  твій  зеніт,
і  за  мої  обпечені  зеніти.
За  те,  що  завтра  хоче  зеленіть,
за  те,  що  вчора  встигло  оддзвеніти.

За  небо  в  небі,  за  дитячий  сміх.
За  те,  що  можу,  і  за  те,  що  мушу.
Вечірнє  сонце,  дякую  за  всіх,
котрі  нічим  не  осквернили  душу.

За  те,  що  завтра  жде  своїх  натхнень.
Що  десь  у  світі  кров  ще  не  пролито.
Вечірнє  сонце,  дякую  за  день,
за  цю  потребу  слова,  як  молитви.

Папка 23 - стихотворение 57