Лiна Костенко - Десь проходила нiжнiсть мiж нами

Как-то  нежность  жила  меж  нами,
И  ждала,  что  мы  будем  другими.
Не  сумела  стать  ни  словами,
Ни  смогла  найти  себе  имя.
.
Звалась  дружбой,  любовью,  приязнью.
Брать  умела  и  отдавать.
Мы  держали  её  как  на  привязи  -
Не  смогла  чтоб  околдовать.
.
Становилась  она  неуклюжей,
Как  ручной  цыганский  медведь.
Понимала:  на  людях  нужно
Меньше  цепью  своей  греметь.
.
Видно  были  мы  очень  горды,
Тёплых  слов  потеряли  след.
И  осталась  она  кроссвордом:
Может,  нежность,  а,  может,  -  нет.


Оригинал стихотворения Лины Костенко:

Десь  проходила  ніжність  між  нами.
І  спинилась.  І  кликала  нас.
І  не  вміла  стати  словами, 
Бо  не  знала  для  себе  назв.
.
Звалась  дружбою.  Звалась  приязню.
Вміла  ждати  і  чатувать.
Ми  тримали  її,  мов  на  прив"язі,
Щоб  не  сміла  нас  чаклувать.
.
І  вона  ставала  незграбною,
Як  отой  циганський  ведмідь.
Лиш  боялась  на  людях  раптом
Ланцюгом  своїм  прогриміть.
.
Чи  були  ми  занадто  гордими,
Що  й  слова  були  крижані?
Та  й  лишилась  вона  кросвордом,-
Може,  ніжність,  а  може,  й  ні.

Папка 23 - стихотворение 63