Лiна Костенко - На другий день Великого Потопу

Был  день  второй  Великого  Потопа  -
Ещё  вовсю  кричали  петухи,
На  грядках  баба  нарвала  укропа  -
Весь  мир ещё  не  канул  по  верхи.
.
Не  всем  же  Бог,  как  Ною, дал  подсказку.
Никто  не  сплёл  ковчега  прозапас.
Плясали  свадьбы.  Кто  шёл  под  указку,
Кто  масло  бил,  а  кто  скотину  пас.
.
Такая  у  людей  судьба-весталка:
Всё  ждут,  когда  придёт  Век Золотой.
Когда  волна  накрыла  их  внезапно,
Никто  не  понял  даже, – боже  мой!


Оригинал стихотворения Лины Костенко:

На другий день Великого Потопу
ще півні кукурікали. Ще десь
урвала баба у городі кропу,
бо світ ще був затоплений не весь.
Не всіх же Бог, як Ноя,попередив.
Ніхто не мав ковчега про запас.
Тож хтось женився, хтось ходив у хедер.
Хтось бив олію, а хтось кози пас.
Така в людей вже доля чудернацька,
усе часів чекають золотих.
Коли ж накрила хвиля їх зненацька,
ніхто і здивуватися не встиг.

Папка 23 - стихотворение 65