Лiна Костенко - Усе змiнилось. Люди i часи

Всё  изменилось:  люди,  времена.
Вот  -  двадцать  первый  век  -  на  циферблате.
Уж  дали  всходы  плевел  семена:
И  жизнь,  и  власть  основаны  на  блате.
.
Плевки  летят  к  прадедовым  крестам,
И  внукам  нашим  заплевали  души.
Всё  извратили  здесь  (  и  даже  -  Там )
И  ложь  плывёт  смолою  липкой  в  уши.
.
Эпоху  душат  -  как  шарфом  Дункан.
Остановитесь,  люди,  в  гонке  этой.
Поэзия  нужна  лишь  чудакам.
И  никому  уж  не  нужны  поэты.



Стихотворение Лины Костенко:

Усе  змінилось.  Люди  і  часи. 
Двадцятий  вік  уже  за  перелазом. 
Глобальне  людство  хоче  ковбаси, 
а  вже  вона  з  нуклідами  і  сказом. 
.
Упала  тінь  на  батьківські  гроби. 
Вже  й  чорт  гидує  купувати  душі. 
В  лісах  тремтять  налякані  гриби. 
З  дерев  стрибають  підозрілі  груші. 
.
Епоха  зашморгнулась,  як  Дункан. 
Спиніться,  люди.  Хоч  поставте  кому. 
Поезія  потрібна  дивакам. 
Поети  не  потрібні  вже  нікому.

Папка 23 - стихотворение 69