Лiна Костенко - День останнiй у старому роцi

День  последний  в  году  уходящем,
День  прощания,  выпавший  нам.
Я  его  ощущаю  летящим -
Моё  сердце  -  к  далёким  снегам.

Мы  стояли,  прощаясь,  молчали,
Нам  без  слов  всё  понятно  с  тобой.
Пожимал  мои  руки  в  прощанье,
А  твой  взгляд  повстречался  с  другой.

Разминулись  дороги  снегами,
Закрутила  нас  жизни  метель.
Я  с  другим  нашла  счастье,  став  мамой.
Ты  с  другой  свою  делишь  постель.

Новый  Год  вновь  стучит  в  наши  двери.
Ты  вино  по  бокалам  налей.
Я  -  последняя  капля  в  фужере,
Хоть  её  до  конца  ты  допей.




Оригинал стихотворения Лины Костенко:

День останній у старому році,
День, коли розпрощалися ми.
Та чомусь повернутися хоче
Моє серце в далекі сніги.

Ми стояли в німому мовчанні,
Кожен з нас все без слів розумів.
Ти тримав мої руки в останнє.
Погляд твій уже іншу зустрів.

Розійшлися дороги снігами,
Закрутила життя заметіль.
З другим стала щаслива я мама,
Ти із іншою ділиш свій біль.

Новий Рік знову стукає в двері.
Що ж,шампанське по вінця налий.
Я - остання краплина в фужері,
Хоч її до кінця ти допий!

Папка 23 - стихотворение 73