Медсестра серiя Афган

Вона з обслуги, - "медсанчасть",
З аптечки все тобі віддасть,
А що там було? Та нічого,
Якось вправлялися й без того.

В халатику, красива, вправна,
І звалась ніжно так - Оксана.
Вона проста була і щира,
І раз машиною комдива

Поїхала у місто, у дукани,
Що дівчині? Парфуми, сарафани.
Солдат в машині, вона йде,
Йому б із нею, а він жде.

І зникла, не прийшла…

В халупі пусто, лиш Махмуд.
— Де дівчина? Була ось тут!
— Нема. Немає, йшла туди,
А ти іди, іди сюди…

Патруль тривогу б'є, біда,
Шукати де? Нема й сліда.
Душман мов мумія мовчить,
А час летить, летить, летить…

На третій день загорнуту в килим
Її знайшли на гіркоту усім.
Всю понівечену, побиту, без очей,
Поколоту ножами, без грудей.

— Вона з Хмельницька, чи Вапнярки?
— Із Ружинських і мама у доярках.
В Москву, "Тюльпаном", вище хмар,
Стогнав Герат і Кандагар.

А потім помста без жалю,
Землі не видно в тім бою,
Залп "Градом", ось вам град металу,
За неї в пекло, на поталу.

І знову залп, молись Аллаху,
Додолу, ниць, дрижу від страху.
Ми тут чужі, та люди ми,
З Хмельницька, Львова, Костроми.

Війна пройшла, лишилась рана,
Що біллю будить тебе рано,
Ми пам'ятатимем завжди;:
Афган, Кабул і шлях туди.

Ігор Стожар

Звукова доріжка
http://salamandra.orgfree.com/stg/medsestra.mp3