Я вже помираю
Я вже помираю, бо літній,
Вже восьмий десяток іде!
І долі, кончиной вагітній,
Сховатись не можна ніде.
Але за любов і обійми,
Гарячи цілунки завжди
Не можемо мати надій ми
Погані плоди принести.
З любов‘ю не страшно і смерті.
Я дійсно усіх вас люблю.
Дай Боже, спокійно померти,
Про це я сьогодні молю.
Спасибі, дружино, за ласку,
І, може, в останній вже раз
Я це відчуваю, як казку,
Без різних докорів, образ.
Любов помилки забуває,
Нема дорікань, бо любов
У небо своїх проводжає.
В майбутнім зустрінемось знов!
* * *
Я вже лежу на одрі смерті.
Спасибі, сестри, за любов,
За ваші подвиги відверті.
Я християнок в вас знайшов! 21.06.2013.
* * *
Я вже помираю... укр
© Copyright: Владимир Кодебский, 2013
Свидетельство о публикации №113062805727
Свидетельство о публикации №113062805727
Рецензии