Пуд Гнатюка да Писнь така вш?!

Э! То ты вжо ж Жорка той

Травы Гасподния пахнут нябёсами.
Да павыкошвали павлыкы с пётр.
Бо-ибо с пчолкамы многа мароки жах. Ай-яй-яй! Вот оно дурынь щэ хочэ щоб
В лоб хто косой.

Неслух, а робе што. Ты но постой, во, гоздзь!
Сино згрыбоввае да бабцы в повсць.
Ну, й тая товстая злая колодища
Да но вслуховвае ж, ек дед ей молька пЕ. О тута во й. Ну, за заборм хрен рахстёць!

А мы атказВамся
Ад мяхких знак даж здесь. Ибо Пе О Тры дзель на адНаго вж.
Так шо Гамэрыка
Дэ тоби в рэшыто
Кынь хоть цюкэрочка
Да смачна хлеб-чыкаг.
О зарэ вол.

Зайцы з гужакамы дружать щэ ж, яко жэ
Трэ государсфовы й неякый нож б.
Рижыця ж дид а во, бачытэ, с той марКфой, шо оно кфакае да соби кавкае
Кофий с какой.

Да,  дозый вжарылы в рыловыч хвайнынькых.
Шо ты з нас хочэш тут. Всем нам капут ш.
Но хтося кажэ щось. Ну, эй, ты, валянок!
Дай ля мни, старцёвы, хоть ципусь пракцикхав летних са й школ.
О! РозоГнавсь розов Конь.

Дэ бо у нас власць в Мохро фш. Гэто ш фшэ ш Дофськ!
Хай нивалид хоць падохнь.
Шэ ж во бы ш ходзь.
Гнетц над зямлёй
Грамавой.

Ну, да  й мы шо, член какой?
Так, жур на листык дзяк-док сь.

Гэта ж всё вымысел в Коць.
Худабарот в Абармот.
Сатырыкон ць.
Ё да маёр да баб Ёг!.. Ху! й хай сыдыть взбытый здохль.
Нэмоч, а бачыш, плюётц!


Рецензии