Я зберу всі свої рими,
а тоді - дверима гримну.
Все сховаю і закрию,
а тоді, тоді - піду...
Ще- закрию ту криницю,
що віки вбирала лиця
всіх, хто жив,
ходив напиться.
Все закрию та - піду...
Тож піду, піду на Бога -
ген, як стелиться дорога
поза гори, поза обрій.
За свій вік - я там не був..
А тепер - я маю біжчи,
В цьому світі я небіжчик,
Я йому тепер - навіщо?
Тож - до іншого піду..
Я про нього лише чув,
Та іще, напевно - мріяв,
Всі дороги переміряв,
Бог до нього навернув...
Може б я ще трохи був
тут, із вами та хатини.
Але ж Бог є для людини
і про мене - не забув.
Думки батька
© Copyright: Дина Пугачёва, 2013
Свидетельство о публикации №113062700729
Свидетельство о публикации №113062700729
Рецензии
Вже рік, як немає батька. Іноді мені приходять такі вірші, як думки батька ( тому й назва відповідна). Він писав про свое село, в якому народився і залишилася хатина. Літом , удвох з мамою , вони там відпочивали - неймовірна природа, гори, вкриті лісом і тиша, якої не буває у місті. Ваш вірш "Деревня" має ілюстрацію з , дещо гнітючим настроєм, але відповідає дійсності переважній більшості теперішніх сіл. Вбачаю у Ваших віршах багато близьких мені думок і настроїв, тому радію можливості долучитися до Вашої творчості. Дякую за розуміння.
Дина Пугачёва 11.08.2013 09:52 Заявить о нарушении
Дина Пугачёва 11.08.2013 09:52 Заявить о нарушении