Платон мне друг, но Истина...
Становишься всё строже,
Мечтаешь своей Волей
Подавить…
Да, ты мне друг,
Но Истина дороже:
Мне предстоит
Наш новый
Путь сложить.
И пусть сегодня я
Ещё ребёнок,
Но жить свободно
Всё-таки хочу,
Мир созидать и,
Выйдя из пелёнок,
Своей свечой
Зажечь
Судьбы Свечу.
Щоб Доля
Ясним полум’ям горіла,
В єднанні
Покохалися серця,
І вільная Душа
Розкрила крила
І стріла
Ясним поглядом
Отця.
І на тернистім
Синім перелозі
Розквітне знов
Серпанок із пісень,
І Слово Істинне,
Промовленнеє
В Бозі,
Із ночі вічної
Введе
У Вічний День.
Свидетельство о публикации №113062703123