Д.Шостакович (1906-1975), квартет №8 до мінор,
тв. 110 (1960), оркестрова версія.
Національний камерний ансамбль
«Київські солісти», В.Сіренко
Трава пожухла, сіре Небо, тіні,
Сичить напасть, сміється чорнота,
Йдуть пристрасті, розбурхані й застиглі,
Не може з ними впоратись Земля…
Жахи й страждання сунуться роями,
Ховаються у закутках, сопуть,
Вкриваються не-чистими словами,
І у спільнотах безладом живуть.
Загнала втома стогін вглиб, у груди.
Скрипить Життя, не знає: що й куди?
… Прокинулись, нарешті, Божі Люди,
І в Світлі загасає страх біди…
25.06.2013
Трава пожухла, сiре Небо, тiнi
© Copyright: Катерина Жебровська, 2013
Свидетельство о публикации №113062605142
Свидетельство о публикации №113062605142
Рецензии
Удивительное перевоплощение музыки в поэзию!
Очень тонкое и точное восприятие.
Благодарю, Катерина!
Ксения Бранец 04.07.2013 14:11 • Заявить о нарушении
Очень тонкое и точное восприятие.
Благодарю, Катерина!
Ксения Бранец 04.07.2013 14:11 • Заявить о нарушении
Спасибо больщое за понимание! Любви и Света!
Катерина Жебровська 04.07.2013 15:38 Заявить о нарушении
Катерина Жебровська 04.07.2013 15:38 Заявить о нарушении