Я хочу світла... Просто хочу світла...
Тепла і світла, більше не прошу.
За хмарами я разом з сонцем зникла
І стала зливою, коханою дощу.
Погасла... догоріла... замовчала...
І на суху траву я впала горілиць.
У нотній гаммі я найтихшим звуком стала
І сірим відображення пустих криниць.
Я тільки тінь, розбите, змерзле тіло,
Порожня оболонка без душі.
Зайшло те сонце, що мене лиш гріло
Тепер зима... і сльози - це вірші.
Так тихо і спокійно серце б'ється...
Ця музика потрібна ще комусь!
В чужому світі луною обізветься,
А потім стихне - я вже не вернусь.
Та не тривожна я, бо зірка засіяє
Яскраво і нетлінно, мов маяк.
І світло я знайду, його не вистачає,
Бо долі це моєї невідворотний знак.
Я хочу св тла!!!
© Copyright: Дмитриева Екатерина, 2013
Свидетельство о публикации №113062509039
Свидетельство о публикации №113062509039
Рецензии