Пишу тобі з закритими очима,
вікном закритим і погаслою свічею;
з самотністю, що зараз за плечима
і виснаженою досхочу душею.
Пишу про наболіле, про тривоги,
про світлі мрії і розчарування,
про доленосні пам*ятні пороги,
про біль глибокий і пусте кохання.
Пишу тобі, проковтуючи сльози.
Вони, як лезо, тіло моє ранять,
немов суворі лютневі морози
води краплинки в холоднечу манять.
Пишу тобі, а мова завмирає,
та, що є духу, хочеться кричати.....
Слова ж потрібні розум відбирає,
лиш серце просить тихо не мовчати.
Пишу... прошу.., а ти мене не чуєш,
немов я тінь, мара, чи божевільна.
Коли ж на решті ти уже відчуєш,
Що я одна…хоч ні, я просто ВІЛЬНА!!!
Лист до мого Янгола...
© Copyright: Дмитриева Екатерина, 2013
Свидетельство о публикации №113062509021
Свидетельство о публикации №113062509021
Рецензии