Відспівали мої солов`ї,
Вже калИновий цвіт не тривожить…
Ти сказав, що кохаєш її,
А мене вже кохати не зможеш…
ПолинОм запікають слова.
…На тендітнім кущі калинОвім
Краплі крові – гіркі ті слова –
Зчервоніли на гіллі в діброві…
Дощ осінній слова ті знайшов,
Що сльозами в очах заплелися,
І під ноги пролив… Ти пішов,
Розійшлися шляхи, розійшлися…
Терпкість ягід вже зводить вуста,
Та німіє душа невпинно…
Певно, винна у всьому сама,
Що мені не солодка калина…
Калинове кохання. укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2013
Свидетельство о публикации №113062508906
Свидетельство о публикации №113062508906
Рецензии