Творiння наше дивовижне
Між берегами потекла,
Розкішно розлилась рікою
Троянда твого джерела.
У котре повторивши диво,
Для нас несеш таємну мить.
Так просто, щиро, не зрадливо,
З плачем і криком тиша спить…
А потім пеленаєш ніжно,
Губами пестячи лице,
Творіння наше дивовижне
Руками взявши у кільце.
Ранкове усміхнулось сонце,
Теплом зігрівши в пісні слів,
Дарунком долі, від Святого,
З тобою разом він розцвів…
Ігор Стожар
Свидетельство о публикации №113062507436