Творiння наше дивовижне

Розквітла тихою красою,
Між берегами потекла,
Розкішно розлилась рікою
Троянда твого джерела.

У котре повторивши диво,
Для нас несеш таємну мить.
Так просто, щиро, не зрадливо,
З плачем і криком тиша спить…

А потім пеленаєш ніжно,
Губами пестячи лице,
Творіння наше дивовижне
Руками взявши у кільце.

Ранкове усміхнулось сонце,
Теплом зігрівши в пісні слів,
Дарунком долі, від Святого,
З тобою разом він розцвів…

Ігор Стожар


Рецензии