Та скільки я була на чужині?
Лиш пару днів, але мені здавалось,
Неначе моє серце виривалось
І кликало : «лелекою лети!».
Туди де мої мрії дорогі,
Де батько мій величний наш Дніпро
Несе у далі свої сині води
І дзвони дзвоном пісню свою водять
До тебе линула, до матінки землі
Бо ті мені миляш за все на світі
В твоїх обіймах хочу вік свій жити
І відчувати все твоє тепло
Моя ти нене люба Україна
Я твоя доня, я твоя дитина
І хай на світі є держав чимало
Куди б не йшла я скрізь тебе шукала.
Моя нене
© Copyright: Маньковская Надежда, 2013
Свидетельство о публикации №113062505550
Свидетельство о публикации №113062505550
Рецензии