Сестричці Валі
В тобі грало величне минуле,
Споконвічна козацькая кров,
Що у інших давно промайнуло
Під вагою пройдешніх Покров.
Ось стоїш ти в саду яблуневім
У красі поколінь - чарівна,
А на щічках у ямках, рожевих
Виграває зваблива весна.
Вже давно та війна відгриміла,
Сиротою без батька зросла,
Та ніяка ворожая сила
Відібрати красу не змогла.
Нас у праці матуся зростила,
І зробила, що тільки змогла,
Десятирічку ми всі закінчили,
Хоч початкову – дітей півсела.
Розбрелася трійня межі люди,
Де кожний знайшов, що шукав:
Зерна надії зростають усюди
Де хотів, вмів, боровся і знав.
Хоч найменша, та ти вже далеко,
Разам з братом в обіймах батьків,
Де над вами схилились смереки,
Добрий гість моїх спогадів й снів.
24.06. 2013р., Київ
Слiди минулого
© Copyright: Григорий Божок, 2013
Свидетельство о публикации №113062405181
Свидетельство о публикации №113062405181
Рецензии