Бентежить серце листя під ногами,
В рудому ластовинні всі стежки:
Про щось таємне гомонять з літами –
Крізь Час і Простір в’яжуть ланцюжки.
Тремтять на вітті краплі, мов перлини,
Вже до зими лишився тільки крок.
Приніс на землю листопад із сині
Прозорість дум і холод до кісток.
У вирій вчора вирядив вільшанок,
А нині вже й забув вчорашній жаль,
У щедрій зливі викупав світанок,
Накинув на гаї серпанок-шаль.
Дарма, що холодно й осики босі,
Під золотавий лист сховався гриб,
Близьке до щему щось ховає осінь:
Єднання з гаєм, спів душі чи схлип?
У листопадi
© Copyright: Валентина Чайковская, 2013
Свидетельство о публикации №113062402722
Свидетельство о публикации №113062402722
Рецензии
скільки чуттів, знаних і непізнаних може воскресити і викликати красива думка-щем, оформлена в вишукані фрази, образи, фарби!.. мені би так, хоч раз, хоч на катрен! чи то пензлем, чи то словом!.. не приймаю заповіді "не заздри"!
Анастасий Руликовский 23.07.2013 16:15 • Заявить о нарушении
Анастасий Руликовский 23.07.2013 16:15 • Заявить о нарушении
Не знаю, як відповісти. І таке буває... Не вірю, що це заздрість. Просто ДЯКУЮ!
І щиро зичу наснаги – ясної, чистої, сповненої глибокою мудрістю і доброчинними мелодіями Всесвіту!
Валентина Чайковская 23.07.2013 17:36 Заявить о нарушении
І щиро зичу наснаги – ясної, чистої, сповненої глибокою мудрістю і доброчинними мелодіями Всесвіту!
Валентина Чайковская 23.07.2013 17:36 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.