Спекотний день. Сьогодні свято. Трійця.
Від спеки захищає вітерець…
Такі у нього прохолодні крильця,
Що шлю йому подяку: - Молодець!
Пішла із міста. Затінку шукаю
Поміж дерев – були колись тут дачі…
Здається, я думки чужі читаю –
Далекий голос промовляє з плачем:
Немає сил – садочок свій покину…
Щось рідне й дороге мені втрачаю…
Тепер тут хащі сивого полину
І жовтого (від жовчі?) молочаю…
Іду, вслухаючись, в слова сумні…
Зелена ящірка метнулась стрімко...
А ця земля нагадує мені
Покинуту своїм коханим жінку…
23.06.13
Покинута земля
© Copyright: Любовь Берегиня, 2013
Свидетельство о публикации №113062401573
Свидетельство о публикации №113062401573
Рецензии