Чом смуток так серце терза...
Напнувши душі тонкі струни?
Воно то живе, то вмирає,
Напоєне трунком безумним.
Чом смуток так рве теє серце,
На мить не залишить в спокої?
Вже сліз натекло із відерце.
Ох, смутку, і що ж ти накоїв?..
Свидетельство о публикации №113062208234