I чого лише не пригадаjеш перед смертю

 
Як я купався в одному ставку з утопленицею і, коли раптово побачив її, то вона здалася мені з товстим зашморгом на її шиї.
А коли я підплив, то побачив, що з-під води виниряє її обличчя, прикрите  розбещеним каштановим волоссям, червоні очі витріщені, сиза шкіра, посірілі губи.
Неначе посміхалася…
Чому я відразу ж не рвонув від неї?!
Чому, як і вона, жадібно витріщався, не в силах відірватися?!
Що хотів взнати?!!!
І потім, круги по воді від моїх гребків, і похитування в такт ним, думалось мені пожвавленням, а ще мені, чомусь здавалося, що з очей її струмували сльози.
Так от…
І чого лише не пригадаєш…
Перед смертю.


Рецензии
та ніби-то й зарано вам на сповідь... до неї... і до смерті. вона й так нікого не мине. цур їй, пек їй! ще живімо, пан Скородинський! бо хто ж тоді писати такі речі буде, які з-під руки вашої у світ ідуть?

Анастасий Руликовский   05.07.2013 23:46     Заявить о нарушении
Анастасий, мне сразу вспомнилась мечта моего поколения...
Поехать в Париж и ...умереть.
Спасибо.

Ицхак Скородинский   06.07.2013 00:42   Заявить о нарушении
Помнишь, "когда б вы знали из какого сора...", так вот прочёл твою ремарку и... что вышло - то вышло

Ицхаку Скородинскому
А умирать поедем в Самарканд
А.А.А.

В Париж не едь,
чтоб умиреть, -
едь в Самарканд,
где память Анны
уже ослабшая на треть,
другие избирала страны.

Едь в Самарканд, где купола,
подобно голубым тюльпанам,
рука Аллаха соткала,
а протянула в дар - она нам.

Плюнь на Бомбей, забудь Париж,
отвергни берега Севана,
а если умирать, то лишь -
там, где советовала Анна.
09.07.13

Алексей Бинкевич   09.07.2013 01:01   Заявить о нарушении
Алексей, спасибо!

Ицхак Скородинский   12.07.2013 23:45   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.