щось примариться...

Щось примариться,  - намалюється,
Ніби  фарбами з висі виллється,
Раптом спогади  забіснуються
На відбитках тіней  засмучених.
Вони пнуться у  сни сніговицями,
На шибки ліплять спогади інеєм,
З такими  знайомими лицями
Із німого давнього  cinema.
Заримовуєм в стовпчики марення,
Наче бавимось в хрестики-нулики,
Ятрим  душу з  прадавніми ранами,
Розплітаючи пам’яті вузлики.


Рецензии
Який чудовий вірш, Лано!
Зворушив й в мені якісь спогади.
Ваш читач, В.

Валерий Калмыков   22.06.2013 23:51     Заявить о нарушении
Дякую Вам.
Щиро,

Фиолетта   25.07.2013 23:35   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.