Хочеш - із серця твого піду,
хочеш - з душі полину?
От тільки росяний шлях знайду...
I помовчу хвилину.
Я ж не вернуся більше назад.
Можна, ще мить постою?..
Так залишає іволга сад
сонячною весною.
В спогад вернуся через літа,
та щастя уже відпалало.
...Папороть раз у житті розквіта -
в ніч на Івана Купала.
Хочеш - iз серця твого пiду...
© Copyright: Светлана Похилько, 2013
Свидетельство о публикации №113062109479
Свидетельство о публикации №113062109479
Рецензии