Лягаю з думкою
Як взавтра сонце зійде,
То сум зітре мов гумкою
І скаже – ну бо, дійте
І підемо згуртовані
За себе воювати,
Нещастями змарновані,
Бо треба ж виживати.
До крові б’ють нас Беркути,
Вбивають у в’язницях,
Потрібно владу гепнути
Під дупу як годиться.
Народ щоб влада слухалась,
А не свої бажання,
Робила, а не чухалась,
Усе для виживання
Людей країни нашої,
Не власної родини,
А то накормим кашею
З олійної рицини.
Та вранці прокидаюся,
Дивлюся, змін немає,
Швиденько одягаюся,
Іду, мо’ гурт чекає.
21.06.13.
Свидетельство о публикации №113062102322