Дашенька

  Порушився звичний порядок речей.
  Від втрати душі тяжко-тяжко.
  Назавжди згас погляд зелених очей -
  Померла кішечка Дашка.
 
  Покинула світ, відійшла в небуття
  Не просто кішка, тварина.
  Сьогодні земне обірвалось життя
  Повноцінного члена родини.
                17.06.2013
 

  Сьогодні третій день спливає
  Як з нами Дашеньки немає.
  В ці дні і в снах вона не сниться,
  Улюблена старенька киця.

  Всі вісімнадцять довгих років
  Упізнавала наші кроки.
  З роботи в дверях зустрічала,
  Немов вітаючи, нявчала
   
  І біля самого порога
  Ласкаво терлася об ноги
  Та муркала так ніжно-радо...
  І вірилось - так буде завжди.

  Та старість відбирала сили.
  І хоч хвороби підкосили
  ЇЇ здоров"я, не здавалась,
  Уперто за життя чіплялась.

  Збираючи останні сили
  Пересувалася, ходила...
  Полежала на підвіконні,
  У ванній,потім на балконі.

  Назад вернутись сил не мала,
  На лапки зіп"ялась і... впала!
  Я занесла її в кімнату,
  Благаючи не помирати.

  Але даремно.На світанку,
  Знесилену, о п"ятій ранку,
  Коли ще сонечко не встало,
  Безжальна смерть її забрала!

  Три дні біль втрати серце крає!
  Нам так її не вистачає
  Пухнасто-сірої красуні,
  Зеленоокої Дашуні!

  Червень. Сімнадцяте.  Це дата
  Непоправимої утрати
  І смутку. Гіркоти і болю.
  Це - дата смерті... Дата горя!

                !9.06.2013( 15.00)