То ж мавка я, і дерево моє
До неба тягнеться все тонкими гілками.
Буває, то і вітер віє, градом б*є,
Та тільки спробую стримати все своє,
Щоб донести до вас і світу те віршами.
То ж мавка я, і ввечері мої
Пісні почути можна серед гаю,
Там де співають ніжні солов*ї.
Чим сяє там луна - хто зна ії?
Туди завжди я ввечері втікаю.
Так, мавка я, мої дерева ті!
Не знищити мене, пока на світі
Стоять ліси Вкраїни - золоті,
Зелені, темні, світлі та святі,
У дивному природи розмаїтті.
***
© Copyright: Алина Гнёздышкина, 2013
Свидетельство о публикации №113061905278
Свидетельство о публикации №113061905278
Рецензии