Весняна заметіль, чарівна заметіль!
Заміта білий світ пелюстками.
Спів і щебет невпинно дзвенить звідусіль,
Наче з неба, ці фуги і гами.
Свої вікна відкрий, свою душу відкрий
Ти назустріч весні та коханню,
І послухай цей світ, неповторно-дзвінкий,
Ти сприйми його, наче востаннє.
А які голубі, осяйні небеса!
Салютують свічками каштани.
Це свята, невимовна і чиста краса!
Ти на неї поглянь, як востаннє.
Зеленіє і квітне, і світиться все,
Завмирає в хмільному чеканні...
Скільки весен ще доля тобі принесе?
То ж, радій кожен день, як востаннє!
Щастя жити, що випало саме тобі,
Розкіш дружби та диво кохання!
Не втрачай ні хвилини в злобі, чи в журбі,
І живи, наче справді, востаннє!
2011
Весняний гiмн
© Copyright: Нила Волкова, 2013
Свидетельство о публикации №113061902414
Свидетельство о публикации №113061902414
Рецензии